 |
Члени журі конкурсу „Українці: великі, відомі і невідомі” розповіли, про кого з видатних українців вони б написали
Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, поет Анатолій Мойсієнко зауважив: „Дві найбільші сфери моїх зацікавлень – філологія і шахи - відповідно могли б диктувати і вибір персоналій для участі в такому конкурсі. Назву лише кілька імен з цілої плеяди видатних лінгвістів кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.: Євген Тимченко, Степан Смаль-Стоцький, Кость Німчинов… А чи багатьом сьогодні відоме ім’я уродженця колишньої Київської губернії, видатного шахіста, міжнародного ґросмайстра зі світовим іменем, дворазового чемпіона Радянського Союзу, автора численних праць з теорії шахів Юхима Боголюбова, якого О. Альохін назвав “хоробрим представником нової української нації”, “поборником наймодерніших теорій”. Можливо, про когось із них чи, наприклад, про художника і поета Михайла Жука спробував би написати я, беручи участь у цьому конкурсі”.
Доктор історичних наук, професор Інституту археографії і джерелознавства імені Михайла Грушевського Національної академії наук України Віктор Брехуненко вважає, що „білою плямою” для українського загалу залишаться борці за незалежність України ХХ століття, видатні українські вчені, яких подають як російських, польських, а також українські інтелектуали XVI – п.п. XVII ст.
Цю думку поділяє і редактор відділу „Історія та „Я” газети „День”, журналіст Ігор Сюндюков. „Наші знання про Мазепу, Петлюру, Коновальця, Шухевича, Бандеру геть засмічені заяложеними стереотипами попередньої радянської доби. Беручи участь у такому конкурсі, я написав би про драматичну долю гетьмана Івана Виговського, який боровся, щоб запобігти Руїні, але не зміг цього зробити. Його життя і діяльність, трагічна загибель є дуже повчальними для нас сьогодні,” – поділився думками Ігор Радикович.
Головний редактор інформаційного сайту Publicity, історик, PR-фахівець Руслана Плис зазначила: „На жаль, практично в кожній сфері є такі „білі плями”. На мій погляд, особливо їх багато в науці, економіці та громадській діяльності. Якщо діячів літератури та мистецтва ще якось „вчать”, то хто сьогодні що-небудь знає про видатних українських промисловців? (Окрім Терещенків та Ханенків, звичайно). Що знають, наприклад, про чиновників – а серед них було немало чесних та достойних людей, які прислужилися Україні. Навіть про загальновідомі постаті – Терещенка, Яворницького чи Саксаганського – знання зазвичай доволі схематичні, однобокі. Мені здається, що тільки зрозумівши історичну постать як людину, можливо оцінити її історичний внесок. А написала би я насамперед про людей, від яких певною мірою залежав подальший розвиток історії України, але через різні обставини вони не змогли повернути події у „потрібне” русло. Наприклад, Мазепа, Богун, Петлюра, Винниченко... Також цікаві люди, що увійшли в історію через свою незламну волю – наприклад, Кармалюк, Леся Українка...”.
Головний редактор інформаційно-розважального порталу „Моє місто” Тарас Фасоля вважає: „Зараз неозброєним оком видно домінування в інформаційному просторі діячів у гуманітарній та політичній сфері – мабуть, тому, що вони вміють галасувати.
Покинь високії слова,
Возьмись за просте діло:
У нас робітників нема,
А ватажки нам надоїли, –
писав колись Олександр Кониський.
Саме „робітники”, які рухали українську культуру, науку, суспільне життя, на жаль, залишаються невідомими. Крім того, переосмислення досягнень і провалів радянської епохи призвело до того, що «за дужками» опинилося багато українських науковців та діячів культури. На когось спішно повісили ярлик «зрадник», «продався», хтось постраждав від «п’ятого пункту” чи мовного питання. Тому я написав би про Сергія Лєбєдєва або Віктора Глушкова. За суворим національним критерієм вони не підходять (народилися в Росії), але завдяки їх праці Київ став піонером в розвитку кібернетики. Обидва науковці є всесвітньовідомими вченими, які рухали розвиток людства вперед. Комп’ютер – двигун другої половини ХХ і щонайменше початку ХХІ століття, тому цікаво дізнатися, кому ми завдячуємо цим благом.”
На думку кандидата політологічних наук, політолога, журналіста, директора „Молодого радіо” Станіслава Шумлянського, визначні і невідомі широкому загалові українці є в кожній сфері: і лікарі, і художники, і військові керівники - особливо серед тих, хто емігрував з України і став відомим на новій батьківщині. Відповідаючи на питання, про кого б написав він, якби брав участь в такому конкурсі, пан Станіслав зауважив: „Можливо, про Миклуху-Маклая? Чи про художника, який став дуже відомим у Аргентині (здається) – от бачте, сам його імені й не пам’ятаю. Або про французького прем’єра Береґовуа – який був колись Береговим. А може, взявся б за когось із відомих – «забронзовілих класиків» - і дослідив би, хто він чи вона був за людина? Що любив їсти, як проводити дозвілля, яким був батьком чи якою була мамою? Як його/її сприймали оточуючі? Хто ще не почав писати – ідея Ваша!”
Нагадуємо, що прийом конкурсних робіт триватиме до 1 березня 2010 року.
Докладно з умовами та вимогами до робіт можна ознайомитися на сайті організатора у розділі „Наше”: http://publicity.kiev.ua/catalog/Nashe/Umovi_konkursu_Ukrayintsi_v_v_n_.html
Запрошуємо всіх студентів до участі в конкурсі!
11 лютого 2009 р.
Довідка
Інформаційний сайт www.publicity.kiev.ua працює в Інтернет-просторі більше 5 років, висвітлює актуальні питання, тенденції, події й новини на межі зв’язків з громадськістю і ключових сфер діяльності: бізнес, політика, культура, медіа, маркетинг, менеджмент.
За додатковою інформацією про конкурс, будь ласка, звертайтеся:
за телефонами: (044) 244-94-24, 244-95-75, edit@publicity.kiev.ua або news@publicity.kiev.ua
Контактное лицо: Оксана (написать письмо автору)
Компания: Інформаційний сайт www.publicity.kiev.ua (все новости этой организации)
Добавлен: 21:47, 12.02.2010
Количество просмотров: 1288
| Конкурс знатоков электрических машин: студенты проверили свои навыки в реальных условиях, ЛокоТех, 22:16, 11.03.2026, Россия |
146 |
| В сервисном локомотивном депо Курск Московского филиала компании «ЛокоТех-Сервис» состоялся конкурс знатоков электрических машин, приуроченный к завершению курса «Электрические машины». Мероприятие стало итоговым этапом изучения дисциплины для студентов третьего курса специальности "Техническая эксплуатация подвижного состава железных дорог". |
|
| Выпускники ПривГУПСа защитили дипломные работы под руководством специалистов Приволжского филиала «ЛокоТех-Сервиса», ЛокоТех, 22:12, 11.03.2026, Россия |
38 |
| В Саратовском филиале Приволжского государственного университета путей сообщения (ПривГУПС) состоялась защита дипломных проектов студентов шестого курса заочного отделения. Подготовку 23-х итоговых работ курировали эксперты Приволжского филиала компании «ЛокоТех-Сервис», доценты учебного заведения - начальник отдела производственной координации и аналитики департамента управления производством Андрей Жеванкин и ведущий инженер технического отдела Дмитрий Безруков. |
|
| Студенты-железнодорожники готовы к старту карьеры на востоке страны, ЛокоТех, 22:11, 11.03.2026, Россия |
37 |
| Специалисты по подбору персонала Дальневосточного филиала компании «ЛокоТех-Сервис» приняли участие в работе комиссии по трудоустройству выпускников Хабаровского техникума железнодорожного транспорта ДВГУПС. Особенное внимание было уделено студентам, которые обучаются по специальности «Техническая эксплуатация подвижного состава железных дорог». |
|
| В Алтайском ГАУ сельхозтоваропроизводителей обучили работе с ФГИС, ФГБОУ ВО "Алтайский государственный аграрный университет", 23:01, 05.03.2026, Россия |
541 |
| В Алтайском государственном аграрном университете на базе лаборатории почвоведения и цифровых технологий в земледелии прошли курсы повышения квалификации по программе «Практические основы работы в компонентах ФГИС в области агрономии» для специалистов растениеводческой отрасли. |
|
|
|
